Киев, Мистецтво. 1964. Твердый переплет. чуть увеличенный формат. 78 стр. Состояние хорошее. Побита обложка по углам. Автограф А.А. Ковалева с дарственной надписью.


Ковалёв Александр Александрович
(р. 1915), советский скульптор. Народный художник СССР (1979). Мастер станкового и монументального портрета. Учился в Киевском художественном институте (1935-41). Произведения Ковалёва отличаются тщательной пластической проработкой и живописностью форм: "Композитор П. И. Чайковский" (гипс, 1945, Киевская консерватория имени П. И. Чайковского); памятник А. С. Пушкину (бронза, гранит, 1962) и Н. В. Лысенко в Киеве (бронза, гранит, 1965), М. Ф. Рыльскому в Житомирской области (бронза, гранит, 1970). Государственная премия СССР (1950).


КОВАЛЬО́В Олександр Олександрович (18(31). 12. 1915, м. Рогачов, нині Білорусь – 18. 12. 1991, Київ) – скульптор. Сталін. премія (1950), Державна премія України ім. Т. Шевченка (1975). Нар. художник УРСР (1964) та СРСР (1979). Член СХУ (1942). Виховувався у дитбудинку. Закін. Київ. худож. інститут (1942; викл. , О. Матвєєв, Л. Шервуд). Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1943. Персон. – у Києві (1985). Створював монум. і мемор. скульптури, пластику малих форм у реаліст. стилі. Осн. жанр – істор. портрет. Для творчості К. характерні висока ідейно-художня якість, досконалість та виразність форм. Окремі роботи зберігаються у Донец., Закарп., Одес., Полтав., Харків., Севастоп. ХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, МТМК, НХМ (усі – Київ), ДГТ (Москва), Нац. галереї Румунії (Бухарест).

Основні твори

композиції – «Ударниця», «Робітник», «Шахтар», «Медсестра» (усі – 1930-і рр.); портрети – «Л. Ревуцький» (1945), «М. Лисенко», «М. Рильський» (обидва – 1947), «П. Чайковський», «Ланкова О. Хобта» (обидва – 1949), «В. Філатов» (1952), «Т. Шевченко» (1956; 1987, Нац. опера України ім. Т. Шевченка, Київ), «Б. Гмиря» (1960), «В. Глушко» (1973), «Народна артистка СРСР Л. Чернишова» (1979), «Є. Патон» (1980), «О. Пушкін» (1990); мемор. дошка з барельєфом Т. Шевченка (Київ. університет, 1961); пам’ятники – О. Пушкіну (Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), М. Лисенку (Київ, 1965), В. Філатову (Одеса, 1966), М. Рильському (Київ, 1968; с. Романівка Попільнян. р-ну , 1972), І. Карпенку-Карому (Музей-заповідник «Хутір Надія», с. Миколаївка Кіровогр. р-ну , 1969), М. Гоголю (смт Гоголеве Великобагачан. р-ну Полтав. обл., 1984), Л. Ревуцькому (с. Іржавець Ічнян. р-ну Черніг. обл., 1989), Т. Шевченку (м. Біла Церква , 1991).