Дане монографічне дослідження присвячене залученню до наукового обігу масової археологічної колекції архаїчної кераміки з розкопок Ольвії різних часів. Вона представлена у вигляді розписного (мальованого) посуду другої половини – кінця VII – V ст. до н.е., який виготовлявся у різних центрах Середземномор’я. З огляду на актуальні питання хронології та економічного розвитку Ольвійського полісу, робота відзначається порушенням нової теми та новим підходом до вирішення поставлених питань.
Накопичення джерельної бази для написання даної монографії безпосередньо пов’язане з опрацюванням фондових колекцій, що без сумніву демонструє використання матеріалів польових досліджень. Цій проблематиці присвячений перший розділ книги про формування ранньої керамічної колекції Ольвії та історію її вивчення. Тут детально висвітлені основні історіографічні віхи розвитку знань про архаїчну кераміку в Ольвії від початку дослідження поліса у XIX ст. до сьогодення. Автором розставлені акценти на основні проблемні питання, пов’язані з визначенням центрів виготовлення архаїчної кераміки та її датування, згадані основні дослідники та публікації матеріалів, пов’язані з обраною тематикою. У зв’язку з цим, автором опрацьовано значний масив архівних матеріалів початку ХХ ст., в яких міститься інформація про розписну кераміку Ольвії.
Вперше детальний аналіз однієї категорії масової кераміки дозволив намітити та з’ясувати ряд проблемних питань, що стосуються не лише історії Ольвії, а й усього Північно-Західного Причорномор’я часу його освоєння в процесі грецької колонізації. Серед них варто відзначити питання динаміки імпорту з Середземномор’я в архаїчний час та початок місцевих імітацій привізної кераміки, що детально висвітлено на сторінках дослідження.
Найбільш значущим висновком даного дослідження можна вважати з’ясування нової дати заснування Ольвії як урбаністичного центру. Визначивши початок масового надходження керамічної продукції у вигляді столового посуду, автору вперше вдалося довести початок постійного проживання населення на території даного полісу від рубежу VII – VI ст. до н.е. Ці висновки об’єктивно підкріплюються й іншими археологічними джерелами, що детально розкриті автором у розділі про архаїчну розписну кераміку та її роль у вивченні раннього етапу розвитку Ольвійського полісу, де традиційно значну частину займає історіографія з питання хронології. Окремим досягненням даної роботи варто вважати тезу про те, що надійним хроноіндикатором для історії поселенських структур можуть виступати не окремі фрагменти кераміки, а саме масова продукція, що засвідчує розвиток економіки та постійного перебування населення на одному місці.
В роботі широко представлене використання чужоземних порівняльних матеріалів (близько двохсот позицій), без яких неможливо було б представити комплексну картину розвитку раннього етапу Ольвії. У наведеному каталозі присутня повна атрибуція виробів, які, відповідно до структури роботи, поділені між основними представленими центрами за морфологічними ознаками. Ілюстративний матеріал представлений якісними, оригінальними, переважно вперше опублікованими фрагментами орнаментованих посудин.
Таким чином, дане монографічне дослідження є важливим досягненням для античної археології не лише України, а й усього європейського простору, даючи поштовх до нових досліджень інших категорій кераміки різних епох.